В історії народу, що проживав серед степів, завжди існував звичай фарбувати яйця в час, коли Сонце повертало з тріумфом розтоплюючи сніги, що вкривали багату землю України.
Археологічні розкопки вказують на існування цього мистецтва більш як за 3000 до Н.Е. при цьому тоді для виготовлення писанки використовувались дуже прості інструменти.
Інтерес, який давня людина мала до яйця, криється в тому факті, що воно володіє надзвичайною магічною силою: з простої і примітивної форми народжується життя.
З часом, інструменти поступово вдосконалювались, людині вдалося вдосконалити умови свого життя і також досягти кращих успіхів у розписуванні яєць, краще виражати те,
що вона хотіла сказати.
Українці, як інші народи, поклонялися природі і всьому, що з нею було пов’язане. Як інші древні народи поклонялися Сонцю з Аполоном на колісниці, запряженій левами, українці визнавали це світило, називаючи його Дажбогом і складали йому хвалу, щоб він знову вернув світло і тепло на землю. І щоб знов зелень замінила білий сніг, розквітли квіти, дерева знову дали свої плоди, а люди знову могли працювати на землі і мати хліб насущний.
Свято Весни була веселою подією, під час якої запалювали велике багаття посеред села і всі святкували прихід Дажбога в час весняного рівнодення. З цього дня люди веселилися. Дарували свої подарунки божеству Дажбогові, і серед іншого були писанки.
В них вимальовувались промені світла, даровані землі з цього такого важливого для давніх людей часу.
На цьому святі приносилися в дар писанки духам природи, дякуючи їм таким чином за добрі урожаї і підсилюючи свої звернення до землі з тим, щоб вона і надалі продовжувала давати все необхідне для життя. Такі писанки закопувалися в полі на угіддях, задобрюючи цим добрих духів природи.
У дохристиянські часи люди вірили у те, що бачили і відчували. Тоді українець, як ніколи більше,
Був одним цілим з природою – джерелом його життя і енергіїє В 998 році Князь Володимир святив Україну
у водах ріки Дніпро, прийнявши християнство як офіційну релігію.
Народ прийняв цю зміну, але не розлучився зі своїми старими звичаями, зокрема Святом Весни.
Вихід був знайдений самою церквою – старі традиції паганських часів органічно поєдналися з новими християнськими символамиє.
Давня традиція Свята Весни перетворилася у християнський Великдень, аде діялося в ту саму пору. Народ продовжував давні святкування, але поступово мінялася причина усього дійства.
Писанка продовжувала жити, народ продовжував традицію розпис яєць, виявляючи цим свої почуття, але вже забуваючи свої ірування в природні духи як паганські.
Люди розписували писанки, щоб дарувати їх на Великдень родичам і друзям з найкращими побажаннями.
Маленькі твори мистецтва також почали зявлятися у дні важливих подій – весілля
дні народження як втілення добрих побажань.
Протягом непростої історії український народ пережив багато неспокійних часів, злидні і гніт, які падали на їх долю.
а писанка супроводжує наш народ все життя, як і тих, хто прибув до Бразилії в пошуках кращої долі для своїх дітей, привізши з собою тисячолітню культуру, яка сьогодні вільно розцвітає.
В 1991 році Україна, нарешті, здобула свою незалежність. І сьогодні, окрім своєї художньої і артистичної вартості, писанки перетворилися на символ незнищенності України вільної і незаленної Українські іміґранти прибули до Бразилії в пошуках кращих умов життя. В той час Україна перебувала під владою Австро-
Угорщини і тисячі людей з болем залишали рідну землю,сподіваючись, що в на новій землі їх діти матимуть кращу долю.
В Бразилії почалося нове життя, нарешті, така бажана свобода, стала реальністю: можна було говорити, співати без страху бути переслідуваним за свої національні почуття.
І хоча спочатку було дуже важко і сутужно, люди були щасливі, бо відчили солодкий смак свободи.
Писанка також прибула разом з іміґрантами до нового краю, в якому було більше свободи. Це відбилося і на традиційних і таких любимих українцями писанках: на Великдень у святкових кошиках, як подарунок близьким людям як приношення землі для кращого урожаю…
В сучасних умовах писанки стали не тільки окрасою дому, але й талісманом, який захищає людей від усяких лих, приносячи добрі флуіди. Вважається, коли розбивається писанка, якесь нещастя обійшло сім’ю стороною.
Писанку люблять багато народів, у Бразилії це мистецтво, підносячи українські традиції, які зберігають вихідці з України, добре відоме і освітлене пресою і телебаченням.
Значення символів, зображених на писанці.
Українське слово Писанка походить від дієслова писати. Мистецтво розпису яєць виникло як потреба людини через малюнок відповідного кольору і форми виразити свою думку.
Традиційно писанки виготовляються в останній тиждень посту, в кінці суворої ( колись) української зими, коли люди готуються до приходу весни і Великодня.
Особа, яка творить писанку, повинна завжди відчувати гармонію з тим, що вона хоче виразити своєю роботою, показати свої добрі наміри і почуття, поєднати традиціні форми і кольопи цього мистецтва.
Яйце – це вже символ, бо несе в собі життя, а разом із малюнком вправного артиста розкриває цілий світ цінностей, піднесених над буденністю.
Цінності ці можа розглядати з різних точок зору: історії, культури, релігії, містики, мистецтва та інш.
Найпоширенішими серед зображуваних елементів розпису є:
- Зображення звірів як символів багатства і здоров’я,
- Зображення птахів – плодючості,,
- Риб – християнства,
- Квітів – любові, щастя і ніжності,
- Віти дерев, які протистоять морозу – вічної молодості,
- Пшеничних колосків – достатків, доброго урожаю,
- Зображення слідів, сходи – весілля,
- Трикутників – Святої Трійці,
- Зірок і Сонця – символ довгого життя,
- Різноманітних форм хрестів – безсмертя
- Хвиль і нерозривних ліній – вічності і захисту,
- Соняшника – багатство і процвітання.
Писанка – дуже древнє послання наших предків до сучасних поколінь, наш звязок з ними, демонстрація поступу українсько народу, його історія, донесена до нас через побажання.
Це мистецтво – ще один символ українства, вираз його духу, духу народу, який завше боровся за краще життя, вистраждав право на визнання своїх немеркнучих цінностей.
Вільсон Йосиф Кoтвіцкий – pessanka@pessanka.com.br / www.pessanka.com.br
Pessanka Blog 